- округлий
- -а, -е.Який має закруглені форми, лінії, обриси. || Позбавлений різкості; плавний, повільний, розмірений (про рухи і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
округлий
Смотреть что такое "округлий" в других словарях:
округлий — прикметник … Орфографічний словник української мови
глиновальк — у, ч. Округлий кавалок розім ятої глини, змішаної із соломою, половою, деревною стружкоюі тощо … Український тлумачний словник
каротель — і, ж. Сорт харчової моркви, що має короткий, округлий корінь … Український тлумачний словник
круглий — а, е. 1) Який має форму круга, кулі, циліндра тощо або формою нагадує їх; округлий. || Гладкий, опасистий. Круглі дужки. •• Кру/глий стенд спеціально обладнаний круглий майданчик для стрільби по літаючих тарілках. Кру/глий стіл нарада, бесіда,… … Український тлумачний словник
литка — и, ж. Округлий м яз на задній частині голінки людини … Український тлумачний словник
округлість — лості, ж. Абстр. ім. до округлий … Український тлумачний словник
округло — Присл. до округлий … Український тлумачний словник
покотити — очу/, о/тиш, док. 1) перех. Штовхаючи якийсь округлий предмет, примусити його котитися у певному напрямі; почати котити. || Примусити рухатися що небудь, що має колеса. || Штовхнувши, вдаривши, звалити з ніг. || перен., розм. Примусити відступити … Український тлумачний словник
товстий — а/, е/. 1) Який має велику, значну товщину; прот. тонкий. || Який складається з великої кількості аркушів (про книгу, зошит і т. ін.). || Дуже наповнений, набитий чим небудь. 2) Який має значний діаметр поперечного перерізу; великий в обхваті. || … Український тлумачний словник
в обло — Сама розповсюджена система горизонтального з єднання круглих колод в кутах дерев яного зрубу із залишком випуском кінців колод за межі зовнішньої площини стіни (синонім в чашу ). Біля кінця колоди робиться напівкругла виїмка, що огинає сусідню… … Архітектура і монументальне мистецтво
